Том 2 № 33 (2026)
Професійна педагогіка

Професійна педагогіка

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Опубліковано 06.08.2026

  • Катерина Лукашенко

Катерина Лукашенко
ДНПБ імені В.О. Сухомлинського

Анотація

Актуальність. Професійне становлення студентів інженерно-педагогічних спеціальностей відбувається в умовах інтеграції техніко-технологічної та педагогічної підготовки, що потребує здатності не лише засвоювати готові знання, а й самостійно виявляти професійні проблеми, обирати способи їх дослідження, обґрунтовувати рішення та оцінювати їх результативність. Науково-дослідна діяльність у цьому контексті набуває значення засобу професіоналізації, оскільки поєднує пізнавальну активність, практичне розв’язання фахових завдань, мотивацію до саморозвитку, наукову комунікацію та рефлексію.

Мета. Теоретично обґрунтувати роль науково-дослідної діяльності у професійній підготовці студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.

Методи. Теоретико-аналітичне дослідження здійснено на основі компаративного й системно-функційного аналізу наукових праць, систематизації та узагальнення концептуальних засад розвитку професійної компетентності, спрямованості й ідентичності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Застосовано метод описового зіставлення агрегованих емпіричних даних Українського державного університету імені Михайла Драгоманова щодо публікаційної активності студентів Факультету технологій та дизайну за 2022–2026 рр. Проведено аналіз абсолютних значень і динаміки структурної частки праць інженерно-технологічного профілю (роботи з ІКТ, промислової інженерії, матеріалознавства, автоматизації, проєктування) без генерації індивідуальних причинно-наслідкових висновків.

Результати. Обґрунтовано, що потенціал науково-дослідної діяльності студентів для професійного становлення реалізується через взаємодію когнітивно-методологічного, професійно-практичного, мотиваційно-ціннісного та рефлексивно-комунікативного механізмів. Визначено доцільність поєднання навчально-дослідних завдань у фахових дисциплінах, дослідницьких компонентів практик і проєктів, роботи наукових гуртків і лабораторій, участі у конференціях та підготовки публікацій. Встановлено, що у 2022–2026 рр. із 149 студентських публікацій 100 належали до інженерно-технологічної складової, тобто 67,1 % загального масиву; у кожному з років її частка становила від 61,5 % до 76,0 %. Це засвідчує стійку професійну тематичну орієнтацію студентської публікаційної активності, але не розглядається як прямий показник індивідуального рівня професійної компетентності.

Висновки. Науково-дослідна діяльність студентів інженерно-педагогічних спеціальностей доцільно організовувати як безперервний процес переходу від професійно значущої проблеми до дослідницького завдання, обґрунтованого техніко-педагогічного рішення, його апробації, наукової комунікації та рефлексії. Публікація в такій логіці є не самоціллю, а одним із результатів змістовної дослідницької роботи й засобом входження студента у професійну та наукову спільноту.

Ключові слова

методика; організація наукової роботи студентів; інженерно-педагогічна спеціальність; ЗВО; мотивація; професійна орієнтація

pdf (англійська)

Біографія автора

Катерина Лукашенко

науковий співробітник відділу педагогічного джерелознавства, Державна науково-педагогічна бібліотека імені В. О. Сухомлинського, https://orcid.org/0000-0002-4457-4423, e-mail: berezanskaya1994@gmail.com 

Посилання

  1. Bieliaiev, Yu. I., & Stetsenko, N. M. (2010). Naukovo-doslidna diialnist studentiv u strukturi roboty universytetu [Scientific and research activities of students in the structure of the university's work]. Pedagogical Almanac, 6, 188–191 [in Ukrainian].
  2. Borysova, T., Usenko, O., & Ihnatenko, M. (2023). Orhanizatsiia naukovo-doslidnoi diialnosti studentiv z dyzain-proiektuvannia [Students' scientific research activities organization in design and planning]. Ukrainian Professional Education, 13, 16–25. https://doi.org/10.33989/2519-8254.2023.13.289915 [in Ukrainian].
  3. Cain, E. J., McCurdy, R. P., Willis, J. F., & Soloiu, V. (2026). Enhancing students’ engineering identities through a Research Experiences for Undergraduates program. Journal of Engineering Education, 115, 3, e70064. https://doi.org/10.1002/jee.70064 [in English].
  4. Faber, C. J., Kajfez, R. L., McAlister, A. M., Ehlert, K. M., Lee, D. M., Kennedy, M. S., & Benson, L. C. (2020). Undergraduate engineering students’ perceptions of research and researchers. Journal of Engineering Education, 109(4), 780–800. https://doi.org/10.1002/jee.20359 [in English].
  5. Hren, L. M. (2010). Pedahohichni umovy formuvannia u studentiv vyshchykh tekhnichnykh navchalnykh zakladiv spriamovanosti na uspishnu profesiinu diialnist [Pedagogical conditions for the formation of higher technical educational institutions students' orientation towards successful professional activity] [Extended abstract of Candidate's thesis, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University] [in Ukrainian].
  6. Hunter, A.-B., Laursen, S. L., & Seymour, E. (2007). Becoming a scientist: The role of undergraduate research in students’ cognitive, personal, and professional development. Science Education, 91, 1, 36–74. https://doi.org/10.1002/sce.20173 [in English].
  7. Korobchenko, A. A., & Holovkova, M. M. (2019). Naukovo-doslidnytska diialnist yak zasib formuvannia profesionalizmu maibutnoho vykladacha [Scientific research activity as a means of forming the future teacher's professionalism]. Bulletin of Cherkasy National University. Series: Pedagogical Sciences, 1, 103–108. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2019-1-103-108 [in Ukrainian].
  8. Kovalenko, O. E., Briukhanova, N. O., & Korolova, N. V. (2018). Vybir tekhnolohii navchannia yak skladova pedahohichnoho proektuvannia profesiinoi pidhotovky kompetentnykh inzheneriv-pedahohiv [Selection of teaching technologies as a component of pedagogical designing of professional training of competent engineers-teachers]. Molod i Rynok, 5, 160, 12–20. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2018.133872 [in Ukrainian].
  9. Kudla, M. (2023). Doslidnytska diialnist studentiv pedahohichnoho universytetu yak zasib yikhnioho profesiinoho stanovlennia [Research activity of students of a pedagogical university as a means of their professional development]. Collection of Scientific Works of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. Series: Pedagogical Sciences, 32, 1, 105–117. https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v32i1.1280 [in Ukrainian].
  10. Linn, M. C., Palmer, E., Baranger, A., Gerard, E., & Stone, E. (2015). Undergraduate research experiences: Impacts and opportunities. Science, 347(6222), 1261757. https://doi.org/10.1126/science.1261757 [in English].
  11. Lopatto, D. (2007). Undergraduate research experiences support science career decisions and active learning. CBE—Life Sciences Education, 6, 4, 297–306. https://doi.org/10.1187/cbe.07-06-0039 [in English].
  12. McCall, C., McNair, L. D., & Simmons, D. R. (2021). Advancing from outsider to insider: A grounded theory of professional identity negotiation in undergraduate engineering. Journal of Engineering Education, 110(2), 393–413. https://doi.org/10.1002/jee.20383 [in English].
  13. Naboka, O. H. (2010). Naukovo-doslidna diialnist studenta yak profesiino oriientovana tekhnolohiia [Student's scientific and research activity as a professionally oriented technology]. Science and Education, 7, 165–168 [in Ukrainian].
  14. Ponomarova, H. F. (2010). Naukovo-doslidna robota studentiv u VNZ yak skladova yikh profesiinoi pidhotovky [Students' scientific and research work in universities as a component of their professional training]. Scientific Notes of the Department of Pedagogy, 24, 138–144 [in Ukrainian].
  15. Russell, S. H., Hancock, M. P., & McCullough, J. (2007). Benefits of undergraduate research experiences. Science, 316, 5824, 548–549. https://doi.org/10.1126/science.1140384 [in English].
  16. Seymour, E., Hunter, A.-B., Laursen, S. L., & DeAntoni, T. (2004). Establishing the benefits of research experiences for undergraduates in the sciences: First findings from a three-year study. Science Education, 88, 4, 493–534. https://doi.org/10.1002/sce.10131 [in English].
  17. Thiry, H., Laursen, S. L., & Hunter, A.-B. (2011). What experiences help students become scientists? A comparative study of research and other sources of personal and professional gains for STEM undergraduates. The Journal of Higher Education, 82(4), 357–388. https://doi.org/10.1080/00221546.2011.11777209 [in English].
  18. Varava, I. M. (2018). Osoblyvosti naukovo-doslidnytskoi diialnosti studentiv yak subiektiv vyshchoi osvity [Features of students' scientific and research activities as subjects of higher education]. Modern Information Technologies and Innovative Teaching Methods in Specialist Training: Methodology, Theory, Experience, Problems, 52, 247–250 [in Ukrainian].
  19. Yankin, V. O. (2025). Naukovo-doslidnytska robota studentiv yak osnova formuvannia tvorchoi aktyvnosti maibutnikh fakhivtsiv [Students' scientific and research work as the basis for forming the creative activity of future specialists]. In Theory of Modernization in the Context of Modern World Science: Proceedings of the Scientific Conference (pp. 465–469). MCND. https://doi.org/10.62731/mcnd-24.01.2025.013 [in Ukrainian].
  20. Zydney, A. L., Bennett, J. S., Shahid, A., & Bauer, K. W. (2002). Impact of undergraduate research experience in engineering. Journal of Engineering Education, 91, 2, 151–157. https://doi.org/10.1002/j.2168-9830.2002.tb00687.x [in English].
0 0