Теоретико-методологічні основи розвитку професійної освіти і навчання · № 8 (2014): Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка · Сторінки 103-111
ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПЕДАГОГА У ВИМІРАХ КЛАСИЧНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ
Опубліковано
DOI https://doi.org/10.32835/2223-5752.2014.8.103-111
Завантаження
Анотація
У статті автор звертає увагу на те, що у вимірах класичної методології професійне становлення особистості педагога завжди розглядалося в єдності процесів пізнання і самопізнання, особистісного розвитку і професійного становлення; взаємозалежності та взаємовпливі педагогічних явищ, діалектичної взаємодії загального й одиничного, цілого та його елементів, суспільних та індивідуальних цінностей. Провідними ідеями професійного становлення особистості педагога були й повинні залишатися концептуальні положення щодо об’єктивної (соціальної) і суб’єктивної (особистісної) природи й детермінації життєдіяльності особистості, що розглядаються у філософії Г.Гегеля, І. Канта, М. Бердяєва, В. Франкла, у феноменологічних рефлексіях Е. Гуссерля, Р. нгардена, А. Камю, О. Лосєва, М. Хайдеггера та ін., у працях Г. Сковороди, П. Юркевича, В. Вернадського, присвячених природі людської особистості, розвитку її духовності, формуванню світогляду, ставленню до праці, навколишньої дійсності, у творах класиків української педагогіки – К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, в яких утверджується ідея підготовки вчителя високої духовної і професійної педагогічної культури, гуманіста, творчої особистості, здатної перетворювати себе і світ.
Головний акцент у статті робиться на необхідності зберегти кращі традиції педагогічної науки. Підкреслюється, що в пошуках інновацій важливо не втратити позиції гуманізму, людиноцентризму, культуровідповідності, національної самоідентичності. Наголошується на необхідності пам’ятати, що педагог вчора, сьогодні, і завжди – це людина, яка усвідомлює ступінь професійної відповідальності, «не ховаючись» за декларованим зовні смислом власних дій, знаходить свій особистісний смисл професійної діяльності, керується ним, беручи на себе відповідальність за її результати, а свій професійний успіх бачить в успіхах своїх учнів.
Ключові слова
- особистість педагога
- професійне становлення
- класична методологія
- феноменологія
- педагогіка формування
- педагогіка розвитку
- професійне виховання
- професійна культура
- екзистенціальна свобода
- професійна відповідальність
Посилання
Barbyna E. S., Semychenko V. A. Ydey yntehratsyy systemnosty y tselostnosty v teoryy y praktyke vysshey shkoly / E. S. Barbyna, V. A. Semychenko. – K. : YPPPO, 1996. – 261 p.
Bybler V. Ot naukouchenyya – k lohyke kul'tury / V. Bybler – M. : Polytyzdat, 1991. – 413 p.
Zasoby navchal'noyi ta naukovodoslidnoyi roboty // Navchal'no-metodychnyy posibnyk. – Kharkiv, 1998. – 243 p.
Kamyu A. Эsse ob absurde. Sumerky bohov // Sochynenyya v 5-ty tomakh / Al'ber Kamyu – M. : Folyo, 1997. – 528 p.
Lenin V. I. Vybrani tvory: V 3 t. / Volodymyr Illich Lenin. – K. : Derzhpolitvydav URSR, 1962. – T.3. – 752 p.
Mishchyk L. I. Teoretykometodolohichni osnovy profesiynoyi pidhotovky sotsial'noho pedahoha u zakladakh vyshchoyi osvity: avtoref. dys. … dokt-ra ped. nauk. / Lyudmyla Ivanivna Mishchyk – K.,1997. – 48 p.
Pekhota E. M. Yndyvydualyzatsyya professyonal'no-pedahohycheskoy podhotovky uchytelya: monohraf. / E. M. Pekhota, pod obshch. red. Y. A. Zyazyuna. – K. : Vyshcha shkola, 1997. – 281 p.
Rozanov V. V. Sumerky prosveshchenyya / V. V. Rozanov. – M. : Pedahohika, 1990. – 624 p.
Rubynshteyn S. L. O mыshlenyy y putyakh eho yssledovanyya / S. L. Rubynshteyn – M. : Yzd-vo AN SSSR, 1958. – 147 p.
Frank S. L. Dukhovnye osnovy obshchestva / S. L. Frank – M. : Respublyka, 1992. – 511 p.
Frankl V. V. Chelovek v poyskakh smysla / V. V. Frankl – M. : Prohres, 1990. – 368 p.
Khaydehher M. Vremya kartynы myra / M. Khaydehher // Vremya y bytye. – M. : Respublyka, 1993. – P. 44.
Husserl E. Formale und Transzendentale Logik. Halle, 1929. – P. 171.