ДЕЯКІ ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ РОБІТНИКІВ В УКРАЇНІ В ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Стаття містить спробу історико-філософського аналізу деяких тенденцій розвитку системи професійної підготовки кваліфікованих робітників України за часів незалежності. Використовуючи філософській зміст поняття «тенденція» та застосувавши співвідносні категорії філософії (можливості і дійсності, необхідності і випадковості, історичного і логічного тощо), зроблено спробу аналізу та пізнавальної операції порівняння сучасних тенденцій професійно-технічної освіти з напрямами розвитку галузі, що панували за радянської доби та тривають у нових соціально-економічних умовах.

Генезис системи професійної підготовки розглядається як діалектичний процес поступової втрати притаманних ознак минулого та набуття нових рис, зумовлених взаємодією об’єктивних і суб’єктивних чинників.
Встановлено, що гранично загальні, фундаментальні поняття філософії, які відображають найістотніші, закономірні зв’язки і відносини реальної дійсності і пізнання, сприяючи досягненню вищого щабля наукового узагальнення, забезпечують можливість всебічного розкриття та адекватного аналізу явищ та процесів, які точаться нині всередині цієї галузі освіти. Такий підхід, зокрема, дає змогу подолати недоліки розгляду, властиві приватним наукам, що можуть потерпати від невиправданої звуженості контексту, перебільшеної описовості та недостатнньої глибини осягнення проблеми, що, в свою чергу, призводить до поверхневих висновків.

Обґрунтовано, що застосування категоріального апарату філософії створює умови для встановлення об’єктивних ознак тенденцій розвитку професійно-технічної освіти з огляду на ступінь їх важливості, динаміку, терміни дії, особливості перебігу, характер результатів і наслідків.

Доведено, що з урахуванням практичної спрямованості наукового аналізу застосування співвідносних категорій сприятиме культивуванню прогресивних, інноваційних тенденцій, згортанню або припиненню дії регресивних, небажаних або шкідливих тенденцій. Сформульовано висновок про те, що завдяки створенню специфічно стійкої організації процесу мислення та здатності до відтворення найістотніших властивостей явищ, категорії філософії у їх сукупності є досконалим інструментом пізнання існуючих та прогнозування можливих тенденцій розвитку вітчизняної і світової освітніх систем.