ПЕРЕДУМОВИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ ТРУДОВИХ РЕЗЕРВІВ У СИСТЕМУ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В СЕРЕДИНІ XX СТ.

Анотація

У статті проаналізовано соціально-економічні, політичні, ідеологічні та педагогічні пе- редумови реорганізації державних трудових резервів у систему професійно-технічної освіти наприкінці 50-х рр. XX ст.
Визначено суть державних трудових резервів як специфічної, максимально централізо- ваної, ідеологічно спрямованої, замкненої, побудованої на мобілізаційному принципі набору учнів системи підготовки робітничих кадрів напіввоєнного типу із суворо ре- гламентованою організаційною структурою, внутрішньою організацією та безпосеред- німи виробничими функціями, яка на певному етапі історичного розвитку відповідала запитам тогочасного виробництва.

Розкрито головні ознаки трудових резервів як освітньо-педагогічної системи з виробничими функціями, що характеризувалася мінімізацією типів освітніх закладів, вузькою номенкла- турою напрямів підготовки, уніфікацією змісту, форм і методів навчання, використанням авторитарно-силових засобів виховання, надзвичайною централізацією та регламентацією управління в поєднанні з командно-адміністративними методами його здійснення, повним матеріально-технічним та навчально-методичним державним забезпеченням. Проаналізовано суть причин, що спричинили певне гальмування розвитку продуктив- них сил суспільства, розкрито напрями, характер та рівень змін, яких вимагали завдан- ня подальшого розвитку української економіки від держави та її педагогічної галузі щодо створення нової системи професійної підготовки власного виробничого потенціа- лу та запровадження нової системи – професійно-технічної освіти.

Обґрунтовано десять головних чинників, які зумовили необхідність запровадження кількісних і якісних змін у системі професійної підготовки кваліфікованих робітників у СРСР та України всередині минулого століття.
Професійно-технічну освіту визначено як прогресивнішу систему професійної підго- товки кваліфікованих робітників, у порівнянні з попередньою освітньо-виробничою системою. Доведено, що її створення було зумовлене екстенсивним типом розвитку економіки колишнього СРСР, низьким рівнем продуктивності праці у народногоспо- дарському комплексі країни, відносно стабільне функціонування якого залежало від продукування зростаючої кількості працівників різної кваліфікації.