НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОВОЇ ОСВІТИ У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ СРСР ТА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Анотація

Актуальність: дослідження нормативних засад правової освіти військовослужбовців дає змогу оцінити вплив на неї державної освітньої політики, сприяє критичному осмисленню та подальшому вдосконаленню системи правової освіти в процесі її реформування.

Мета: виявити й охарактеризувати особливості регламентації правової освіти майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах (далі – ВВНЗ) України у ХХ та на початку ХХІ століть (1943-2015); порівняти нормативні засади правової освіти у вищих військових навчальних закладах СРСР та незалежної України.

Методи: історико-генетичний (з’ясування передумов і чинників розвитку правової освіти у вищих військових навчальних закладах України досліджуваного періоду); хронологічний, логіко-історичний (дослідження процесу та етапів розвитку правової освіти у вищих військових навчальних закладах, виявлення особливостей, суперечностей, закономірностей у просторово-часовій послідовності); порівняльно-аналітичний, зіставно-педагогічний (аналіз нормативно-правової бази означеного періоду, періодичних видань, досвіду здійснення правової освіти у вищих військових навчальних закладах).

Результати: проаналізовано нормативні засади здійснення правової освіти майбутніх офіцерів Збройних Сил СРСР та незалежної України, встановлено особливості її регламентації на різних історичних етапах.

Висновки: З’ясовано, що протягом досліджуваного періоду розвиток правової освіти офіцерів у ВВНЗ мав три основні етапи: перший (1943-1975) характеризується оновленням нормативної бази Збройних сил СРСР з урахуванням бойового досвіду, розвитку озброєння та змін у світовій геополітичній обстановці; другий (1975-1991), під час якого нормативне регулювання правової освіти в галузі розвивалося в умовах наростання системної кризи СРСР; третій (1991-2015), за якого відбувалися становлення й розбудова системи військової освіти незалежної України. Попри те, що сучасна система військової освіти незалежної України є наступницею радянської, між ними існують суттєві відмінності, пов’язані із набуттям Україною статусу суверенної держави (прийняття нею відповідних зобов’язань, як повноправного учасника міжнародних відносин, зокрема, щодо забезпечення прав людини у мирний та воєнний час), орієнтацією на захист інтересів власного народу (замість геополітичних амбіцій наддержави), інтеграцією в оновлену національну систему освіти (зокрема, щодо забезпечення її якості). Усе перелічене, зі свого боку, позначалося на баченні завдань правової освіти офіцерів у ВВНЗ, і, як наслідок на її нормативних засадах.