СУЧАСНІ ПРАКТИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ У ДАНІЇ

Анотація

Актуальність У контексті цифрової трансформації, швидких змін ринку праці та зростання вимог до професійних кваліфікацій питання забезпечення якості професійної освіти набуває стратегічного значення для країн Європейського простору професійної освіти та навчання. Попри наявність численних досліджень, присвячених окремим аспектам данської системи професійної освіти, недостатньо вивченими залишаються інституційна архітектура забезпечення якості, взаємодія зовнішніх і внутрішніх механізмів, роль соціальних партнерів та інтеграція європейських рамок якості у національну політику.

Мета: У дослідженні проаналізовано інституційну модель забезпечення якості професійної освіти Данії, встановлено ключові механізми зовнішнього та внутрішнього оцінювання та розроблено аналітичну рамку для порівняльного аналізу національних систем забезпечення якості.

Методи. Застосовано методи інституційного аналізу, порівняльного аналізу та контент-аналізу нормативних документів, звітів міжнародних (CEDEFOP) та данських (Інституту оцінювання освіти Данії та Данської установи з питань акредитації). Дослідження включало ідентифікацію ключових інституцій, аналіз їхніх функцій, порівняння зовнішніх і внутрішніх механізмів забезпечення якості та оцінку відповідності національних підходів європейським рамкам EQAVET.

Результати: Встановлено, що ефективність данської моделі забезпечення якості зумовлена поєднанням інституційної автономії, ризик-орієнтованого нагляду, активної участі соціальних партнерів та цифровізації процесів моніторингу. Інститут оцінювання освіти Данії забезпечує системний моніторинг результативності та тематичні оцінювання. Галузеві ради Данії визначають професійні стандарти, результати навчання та критерії оцінювання, забезпечуючи відповідність програм ринку праці. Акредитація програм, орієнтована на результати навчання, гарантує прозорість і підзвітність. Виявлено, що цифрові інструменти: дашборди, автоматизовані системи збору даних, цифрові портфоліо   підвищують точність аналізу та сприяють доказовому управлінню. Визначено обмеження, пов’язані з ресурсомісткістю системи та залежністю від соціальних партнерів у секторах із низьким рівнем організованості.

Висновки: Данська модель забезпечення якості професійної освіти демонструє високу інституційну узгодженість, стійкість та здатність до адаптації в умовах технологічних і соціальних змін. Її теоретична цінність полягає у формуванні цілісного бачення багаторівневої системи забезпечення якості, а практична - у можливості використання її елементів для модернізації національних систем професійної освіти. Рекомендовано розвивати інституційну автономію органів забезпечення якості, посилювати участь соціальних партнерів, впроваджувати ризик-орієнтовані підходи та розширювати використання цифрових інструментів моніторингу.