ФЕНОМЕН ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА

Анотація

Вимоги технічного прогресу зумовлюють технологізацію навчального процесу на основі інтеграції інформаційно-комунікаційних і педагогічних технологій, що стає необхідною умовою масової якісної освіти. Матеріально-конструктивна форма підручника як соці- окультурного феномена визначається розвитком у суспільстві способів діяльності, тех- нології діяльності, тобто культури в конкретному суспільстві, і соціальним замовленням на конкретну технологію діяльності. Сучасні інфокомунікаційні технології зумовлюють трансформацію традиційного навчального процесу в пізнавальну діяльність учнів із надбання, насамперед, знань і вмінь із досліджуваного предмета, а також й універсаль- них – таких, як пошук, відбір, аналіз, організація і представлення інформації, викори- стання отриманої інформації для вирішення конкретних життєвих завдань тощо, які є складовою частиною інформаційної культури особистості в інформаційному суспільстві. Електронний підручник розглядається як освітній інформаційний ресурс, створення, по- ширення та використання якого можливе тільки із застосуванням сучасних інформацій- них технологій та електронної обчислювальної техніки. Відправною точкою у створенні електронних підручників є дидактичні цілі й завдання, для досягнення і вирішення яких використовуються інфокомунікаційні технології. Компонування текстового та мультиме- дійного матеріалу набуває винятково дидактичного значення. Якість сприйняття нової інформації, можливість узагальнення та аналізу, швидкість запам’ятовування, повнота засвоєння навчальної інформації значною мірою залежать як від розташування інфор- мації на сторінці (екрані комп’ютера), так і від послідовності розташування сторінок. Виходячи з особливостей електронного підручника порівняно з паперовим, можна виді- лити дві функції мультимедіа: ілюстративну і когнітивну. Ще однією феноменологічною особливістю електронного підручника є видозміна комунікативного процесу між учнем та вчителем за рахунок можливості учня самостійно здобувати знання за допомогою до- даткових конотативних значень, які відомі не всім, а тільки частині аудиторії, та само- стійності вибору темпів навчання. Взаємодія учня з навчальним матеріалом здійснюється шляхом інтерактивності, що дає змогу підтримувати здатність його до самоосвіти на най- вищому рівні. Для цього навчальні матеріали повинні бути «налаштовані» на «діалог» з учнем. Інфокомунікаційні технології, що впливають на індивідуальне й соціальне життя в суспільстві, видозмінюють і підручник (як соціокультурний феномен), змінюючи його ...