ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС І ПРОБЛЕМИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті наголошується, що в сучасній системі профтехосвіти переважають словес- но-мисленнєві схеми засвоєння знань, гальмується розвиток уяви, рефлексивного мис- лення учнів, самопізнання, внаслідок чого виникає неадекватність самооцінки, що при- зводить до формального запам’ятовування інформації, задекларованої на офіційному рівні як «засвоєння знань». Окрім означених, розкрито й інші проблеми та суперечності, зокрема, між кількісним зростанням випуску фахівців, яке не супроводжується належ- ним підвищенням рівня якості їхньої професійної підготовки, сформованості мораль- но-етичних норм, самовідданого ставлення до виконання професійних обов’язків тощо. Відтак постала необхідність переосмислення традиційних підходів до проблем вихован- ня у системі професійно-технічної освіти. Автор ґрунтовно проаналізував основні світо- глядні позиції науковців щодо розв’язання ключових питань виховання у ПТНЗ, а саме: індивідуалізацію навчально-виховного процесу, формування рефлексивного мислення, актуалізацію процесів самопізнання, самооцінки і самовдосконалення майбутніх фахів- ців та викладачів. Встановлено, що для сучасного навчання у ПТНЗ типовою є супереч- ність між масовістю професійного навчання та потребами окремих індивідів. Автором проаналізовано різні варіанти індивідуалізації, а саме: диференціацію навчання, тобто групування учнів на основі їхніх особливостей або сукупностей цих особливостей для навчання за кількома різними навчальними планами і програмами; внутрішньогрупову індивідуалізацію навчально-виховної роботи; проходження навчального курсу в індиві- дуальнму темпі: або прискорення (акселерація), або уповільнення (ретардація). Запропо- новано деякі нетрадиційні підходи до спілкування і взаємодії викладача й учня. Напри- кінці статті робиться висновок про те, що однією з основних умов успішної підготовки учнівської молоді до вибору й реалізації професійної кар’єри, формування в учнів ПТНЗ уявлень про професійний успіх є розвиток їх рефлексивного мислення, підвищення їх- ньої впевненості у своїх силах і певної незалежності поглядів, здатність у спілкуванні висловлювати нові, нестандартні ідеї, що не збігаються з традиційними, але чіткше ви- значають орієнтири успішного професійного майбутнього.