ОБҐРУНТУВАННЯ РОЛІ МОТИВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ КАР’ЄРОЮ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З УРАХУВАННЯМ ДОСВІДУ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ НАТО

Анотація

Актуальність. Розвиток сучасної системи управління військовою кар’єрою потребує не лише застосування окремих матеріальних і нематеріальних стимулів. Перехід Збройних Сил України до людиноцентричного, компетентнісного, меритократичного, прозорого та орієнтованого на розвиток менеджменту персоналу актуалізує потребу у чіткому взаємозв’язку між професійними зусиллями військовослужбовця, результатами службової діяльності, оцінюванням, визнанням, професійним розвитком і реальними кар’єрними наслідками. Водночас системний мотиваційний вплив самої архітектури управління кар’єрою залишається недостатньо концептуалізованим.

Мета. Теоретично обґрунтувати роль і місце мотиваційного менеджменту в управлінні військовою кар’єрою, визначити його основні функції, механізми та інструменти, узагальнити мотиваційно значущі практики держав-членів НАТО та розробити організаційно-функціональний механізм, придатний для застосування у Збройних Силах України.

Методи. Використано аналіз і синтез, системний та структурно-функціональний аналіз, порівняльний аналіз, узагальнення нормативних і доктринальних положень, концептуальне моделювання. Теоретичні засади трудової мотивації поєднано з результатами сучасних організаційних і військових досліджень та порівняльним оглядом підходів до управління кар’єрою в державах-членах НАТО.

Результати. Мотиваційний менеджмент обґрунтовано як наскрізний функціональний механізм, а не окрему підсистему менеджменту персоналу. Його потенціал реалізується через прозорий, справедливий, передбачуваний і практично дієвий зв’язок між професійними зусиллями, результативністю, оцінюванням, визнанням, професійним розвитком, кар’єрними можливостями, кадровими рішеннями, зворотним зв’язком і новими професійними цілями. Визначено функції оцінювання, індивідуального планування кар’єри, професійної військової освіти, формування кадрового резерву, конкурентного добору, наставництва, цифрового забезпечення та військового звання. Запропоновано поняття мотиваційної дисфункції, що виникає внаслідок порушення однієї або декількох ланок цього причинно-наслідкового зв’язку.

Висновки. Мотиваційний менеджмент доцільно інтегрувати в чинні процеси управління військовою кар’єрою та реалізовувати через узгоджену діяльність служб персоналу, командирів, колегіальних органів, уповноважених суб’єктів кадрових рішень і військовослужбовців. Військове звання має мотиваційне значення як форма професійного визнання, кар’єрний маркер та інституційний сигнал готовності до більшої відповідальності, однак є дієвим лише у зв’язку з вимогами посади, результативністю, компетентністю, освітою та досвідом. Запропонований механізм може бути впроваджений без створення додаткових спеціалізованих підрозділів; його ефективність залежить від взаємопов’язаності процедур, змістовного зворотного зв’язку та інтегрованого цифрового інформаційного середовища.