ДІАГНОСТУВАННЯ МОТИВАЦІЙНО-ОСОБИСТІСНОГО СКЛАДНИКА САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЕКОНОМІКИ
Анотація
У статті розкрито сутність та зміст мотиваційно-особистісного складника структури самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів економіки. На основі аналізу різних наукових підходів визначено, що самоосвітня компетентність викладача економіки є інтегративна властивість особистості, що характеризується наявністю стійкої внутрішньої мотивації та професійно-значущих особистісних якостей, спрямованих на безперервний процес підвищення кваліфікації педагога.
У ході дослідження обґрунтовано доцільність використання психодіагностичних методик, визначено та обґрунтовано критерії та показники для оцінки сформованості мотиваційно- особистісної складової самоосвітньої компетентності, до якої входять мотиви й потреби студентів щодо самоосвіти, потреби в самовдосконаленні, а також самоефективність особистості. Встановлено, що сформованість мотиваційно-особистісного складника вказаної компетентності характеризується та оцінюється певними рівнями її розвитку, які ідентифікуються на основі інтерпретації якісних та кількісних характеристик та інтенсивності прояву її показників. Представлено методику емпіричного дослідження, проведеного в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. За результатами експерименту виявлено, що домінуючими мотивами самоосвітньої діяльності серед респондентів загальної вибірки є мотиви: професійного саморозвитку (37,5%), особистісного становлення (36,3%) та пізнавальні (24,5%). У респондентів виявлено високі та середні рівні прояву показників мотиваційно-особистісної складової самоосвітньої компетентності: потреба у самовдосконаленні особистості – у 64,3% осіб, рівень професійної спрямованості – у 46,9% осіб; мотивація досягнення успіху у самоосвітній діяльності – у 51,3% осіб; самоефективність особистості – у 54,3% осіб.
Отримані результати дослідження мотиваційно-особистісної сфери респондентів вказують на наявність у майбутніх викладачів економіки передумов та потенційних можливостей щодо формування самоосвітньої компетентності, що розглядається як процес і результат розвитку особистості студента під упливом зовнішніх і внутрішніх умов, пов’язаних з вдосконаленням та появою в структурі особистості нових, раніше відсутніх якостей, мотивів, потреб у самоосвіті.
Ключові слова
самоосвітня компетентність викладача економіки, мотиваційно-особистісна складова самоосвітньої компетентності, мотиви, потреби, особистісні якості, діагностика, критерії, показники, майбутні викладачі економіки
Посилання
- Dubovitskaya, T.D., 2004. Diagnostika urovnya professionalnoy napravlennosti studentov. Psihologicheskaya nauka i obrazovanie, 2, s. 83- 86.
- Ilin, E.P., 1981. Optimalnyie sostoyaniya cheloveka kak psihofiziologicheskaya problema. Psihologicheskiy zhurnal, 5, s. 35-423.
- Kasiianits, S.E., 2017. Formuvannia samoosvitnoi kompetentnosti maibutnikh ekonomistiv u protsesi profesiinoi pidhotovky.
- Kandydat nauk. Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M.P. Drahomanova.
- Kolesnichenko, L. ta Borysenko, L., 2002. Osnovy psykholohii ta pedahohiky. Kyiv: KNEU.
- Mosia,I. A., 2012. Zmist ta struktura samoosvitnoi kompetentnosti maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka, 22 (257), Ch. II, s. 50-58.
- Pryshupa, Yu.Yu., 2015. Model formuvannia samoosvitnoi kompetentnosti maibutnikh inzheneriv-budivelnykiv. Naukovi zapysky Natsionalnohouniversytetu«Ostrozkaakademiia». Seriia: Filolohiia, 25(380), s. 156-165.
- Trofimov, Yu., Rybalka, V. ta Honcharuk, P., 2001. Psykholohiia. L. Trofimov, red. 3-tie vyd. Kyiv: Lybid.
- Raygorodskiy, D., 2003. Prakticheskaya psihodiagnostika. Samara: Izd. dom «Bahrah-M». Hell, L. i Zigler D., 2005. Teoriya lichnosti. 3-e izd. SPb: Piter.