ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У КЛІНІЧНИХ І МОРФОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: НАУКОВІ МОЖЛИВОСТІ, АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ

Анотація

Актуальність Штучний інтелект (ШІ) став одним із провідних рушіїв цифрової трансформації сучасної біомедичної науки, суттєво розширюючи аналітичні можливості клінічних і морфологічних досліджень. Технології на основі ШІ забезпечують автоматизований аналіз біомедичних зображень, цифрову патологію, морфометричну оцінку та опрацювання великих масивів біомедичних даних, сприяючи підвищенню ефективності, стандартизації та відтворюваності наукових досліджень. Водночас широке впровадження генеративного ШІ породжує нові етичні, правові та академічні виклики, зокрема галюцинації ШІ, фальсифікацію бібліографічних посилань, нерозкриття факту використання ШІ під час підготовки рукописів та ризики порушення принципів академічної доброчесності. Зазначені тенденції зумовлюють необхідність комплексного інституційного регулювання, прозорого розкриття інформації щодо використання ШІ та ефективних механізмів забезпечення якості, спрямованих на відповідальне впровадження ШІ в біомедичні дослідження.

Мета. Метою дослідження було критично оцінити роль штучного інтелекту в сучасних клінічних і морфологічних дослідженнях, узагальнити його сучасні та перспективні напрями застосування, а також дослідити, яким чином дотримання принципів академічної доброчесності забезпечує надійність, прозорість, відтворюваність і наукову валідність досліджень із використанням ШІ.

Матеріали та методи. Дослідження виконано на базі Державного некомерційного товариства «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького». Воно ґрунтувалося на розширеному огляді та критичному аналізі сучасної наукової літератури, міжнародних рекомендацій і нормативних документів щодо етичного застосування штучного інтелекту, законодавчої бази України у сфері академічної доброчесності, а також інституційних політик, запроваджених закладами вищої освіти. Методологічний підхід включав бібліографічний огляд, системний аналіз, порівняльно-правовий аналіз, синтез інформації та критичне оцінювання, доповнені аналізом інституційних практик у сфері забезпечення академічної доброчесності, виявлення текстових запозичень, регулювання використання ШІ, проведення профілактичних освітніх заходів, виявлення семантичної подібності та комплексної оцінки наукової якості.

Результати. Штучний інтелект суттєво розширює дослідницькі можливості клінічних і морфологічних досліджень, забезпечуючи автоматизоване окреслення тканин, ідентифікацію клітин, кількісну морфометричну оцінку, цифрове гістопатологічне дослідження, розширений аналіз біомедичних зображень та використання сучасних систем підтримки прийняття рішень. Раціональне впровадження таких технологій сприяє підвищенню точності аналізу, відтворюваності результатів, методологічної стандартизації та загальної ефективності досліджень, одночасно стимулюючи міждисциплінарну взаємодію з молекулярною біологією, геномікою, біоінформатикою та клінічною практикою.

Проведене дослідження показало, що забезпечення академічної доброчесності потребує належного інституційного регулювання, яке охоплює нормативно-правові засади, профілактичні освітні стратегії, виявлення семантичної подібності, ідентифікацію контенту, створеного ШІ, перевірку джерел, експертне оцінювання та постійне функціонування механізмів забезпечення якості. У науковому відділі Державного некомерційного товариства «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» протягом 2021–2025 років перевірці на плагіат було піддано 7302 наукові та навчальні тексти, при цьому загальний рівень відхилення становив лише 9,29 %, що свідчить про позитивну освітню та превентивну роль системи забезпечення якості. Особливу увагу приділено запобіганню галюцинаціям ШІ, фальсифікованим бібліографічним посиланням, неточному цитуванню та іншим проявам академічної недоброчесності шляхом прозорого декларування використання ШІ, експертної валідації та постійного людського контролю.

Висновки. Штучний інтелект доцільно розглядати виключно як допоміжний методологічний інструмент, а не як автономне джерело наукових результатів або концептуальних інновацій. Успішна інтеграція ШІ в клінічні та морфологічні дослідження залежить від неухильного дотримання принципів академічної доброчесності, прозорого розкриття інформації про внесок технологій машинної обробки, ретельної експертної верифікації, оцінки відповідності змісту першоджерелам, належного захисту конфіденційних даних та ефективного інституційного регулювання. Поєднання технологічних досягнень із емпірично обґрунтованими науковими методами та безперервним людським контролем є найбільш стійкою стратегічною моделлю для забезпечення надійності, верифікованості, етичної відповідальності та міжнародної конкурентоспроможності сучасних біомедичних досліджень.