ОСНОВНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВАУ СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ
Анотація
Актуальність статті зумовлюється: постійними змінами і викликами у сфері професійної освіти та розвитку державно-приватного партнерства; необхідністю адаптації людей до нових технологічних та економічних реалій, що вимагає пошуку нових шляхів співпраці між державними установами та приватним сектором в галузі освіти; потребою вітчизняної професійної освіти у створенні ефективних методичних рекомендацій для розвитку державно-приватного партнерства для покращення якості професійної освіти, підвищення конкурентоспроможності випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти на ринку праці та інноваційного розвитку української економіки.
Мета: здійснити теоретичний аналіз державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти і визначити сучасні моделі його функціонування.
Методи: теоретичний аналіз джерельної бази – для вивчення нормативних документів і законів, які регулюють державно-приватного партнерство у сфері професійної (професійно-технічної) освіти та визначення різних його моделей; порівняльний аналіз – для ідентифікації спільних і відмінних характеристик виявлених моделей державно-приватного партнерства, розкриття особливостей їх функціонування; експертне оцінювання – для отримання рекомендацій щодо перспектив розвитку державно-приватного партнерства в галузі професійної освіти України.
Результати: здійснено аналіз законодавчих та нормативно-правових документів з розвитку державно-приватного партнерства; ідентифіковано та проаналізовано сучасні моделі державно-приватного партнерства; виявлено й охарактеризовано їхні особливості та переваги, що можуть бути використані для покращення державно-приватного партнерства в галузі професійної освіти в Україні; відзначено існування зв’язку між ефективністю партнерства та якістю підготовки майбутніх фахівців; окреслено значущі можливості та перспективи цієї форми співпраці.
Висновки. Сучасними моделями державно-приватного партнерства в галузі професійної (професійно-технічної) освіти є: модель партнерства на законодавчому рівні (основна увага приділяється регулюванню відносин між державними та приватними суб'єктами освіти шляхом ухвалення відповідних законів та нормативних актів); модель проєктної співпраці (акцент зроблений на реалізації конкретних освітніх проєктів і програм спільно з приватними компаніями та організаціями); модель спільного фінансування та ресурсного забезпечення (партнери спільно фінансують освітні програми та забезпечують доступ до необхідних ресурсів); модель партнерства у формі підприємницької діяльності (включає співпрацю з приватними підприємствами та створення спільних освітніх підприємств). Існує зростаючий інтерес з боку як державних, так і приватних суб'єктів до участі у партнерствах в галузі професійної освіти, що може бути сприятливим для подальшого розвитку цієї сфери. Позитивними аспектами державно-приватного партнерства є підвищення якості освіти, розширення можливостей фінансування та доступу до ресурсів, створення практичних можливостей для підготовки здобувачів освіти. До викликів, що існують на шляху розвитку партнерства віднесено: необхідність законодавчого регулювання, забезпечення прозорості та ефективності співпраці, вирішення питань інтелектуальної власності.
Ключові слова
державно-приватне партнерство, професійна (професійно-технічна) освіта, моделі співпраці, законодавче регулювання, переваги та виклики, партнерські відносини, якість освіти, фінансування освітніх програм, ефективність співпраці, перспективи розвитку
Біографія автора
Лідія Гуменна
молодший науковий співробітник лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання, провідний літературний редактор Інституту професійної освіти НАПН України.
https://orcid.org/0000-0003-3813-5894, e-mail: red-ipto@ukr.net
Посилання
- Радкевич, В. О., Пуховська, Л. П., Бородієнко, О. В., Радкевич, О. П., Леу, С. О., Артемчук, В. В., & Корчинська, Н. М. (2018). Сучасні моделі професійної освіти і навчання в країнах Європейсько-го Союзу: порівняльний досвід. Житомир: «Полісся».
- Радкевич, В. О. (2017). Професійна освіта і навчання: європейський контекст розвитку. Нау-ковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, 14, 5-15.
- Радкевич, О. П. (2017). Професійний розвиток викладачів і тренерів закладів професійної освіти в країнах Європейського Союзу. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка,13, 130-139.
- Стрілець, О. І. (2019). Професійна підготовка майбутніх кваліфікованих робітників машино-будівної галузі за дуальною формою здобуття освіти. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, 18, 54-61.
- Дьоміна, І. О. (2021). Державно-приватне партнерство як механізм розвитку сфери освіти в Україні в умовах децентралізації та глобалізації. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління, 32(71), 2. http://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/2021/2_2021/11.pdf
- Круглов, В.В. (2018). Моделі державно-приватного партнерства. Держава та регіони. Серія: Державне управління, 2 (62), 56-61. http://www.pa.stateandregions.zp.ua/archive/2_2018/12.pdf
- Rybnicek, R., Plakolm, J., & Lisa. (2020). Risks in Public–Private Partnerships: A Systematic Litera-ture Review of Risk Factors, Their Impact and Risk Mitigation Strategies. Public Performance & Manage-ment Review, 43 (5). https://doi.org/10.1080/15309576.2020.1741406
- Wang, N., & Ma, M. (2020). Public–private partnership as a tool for sustainable development – What literatures say? Sustanable development, 29, 243-258. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/sd.2127
- Levin, H. M. (1999). The Public-Private Nexus in Education. American Behavioral Scientist, 43(1), 124-137. https://doi.org/10.1177/00027649921955191
- Patrinos, H. A., Barrera-Osorio, F., & Guáqueta, J. (2009). The role and impact of public-private partnerships in education. The World Bank. ISBN 978-0-8213-7866-3
- Maranto, R. (2005). A tale of two cities: School privatization in Philadelphia and Chester. American Journal of Education, 111(2), 151-190. https://doi.org/10.1086/426836
- Maroy, C. (2009). Convergences and hybridization of educational policies around “post-bureaucratic” models of regulation. Compare, 39(1), 71-84. https://doi.org/10.1080/03057920801903472
- Martens, K., Rusconi, A., & Leuze, K. (Eds.). (2007). New arenas of education governance: The im-pact of international organizations and markets on educational policymaking. Palgrave Macmillan.
- Translated & Transliterated
- Radkevych, V. O., Pukhovska, L. P., Borodiienko, O. V.,Radkevych, O. P., Leu, S. O., Artemchuk, V. V. & Korchynska, N. M. (2018). Suchasni modeli profesiinoi osvity i navchannia v krainakh Yevropeiskoho Soiuzu: porivnialnyi dosvid [Modern models of professional education and training in the countries of the European Union: comparative experience]. Zhytomyr: «Polissia», [in Ukrainian].
- Radkevych, V. O. (2017). Profesiina osvita i navchannia: yevropeiskyi kontekst rozvytku [Vocational education and training: the European context of development]. Naukovyi visnyk Instytutu profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Profesiina pedahohika [Scientific Herald of the Institute of Vocational Ed-ucation and Training of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Vocational pedagogy], 14, 5-15, [in Ukrainian].
- Radkevych, O. P. (2017). Profesiinyi rozvytok vykladachiv i treneriv zakladiv profesiinoi osvity v krainakh Yevropeiskoho Soiuzu [Professional development of teachers and trainers of vocational education institutions in the countries of the European Union]. Naukovyi visnyk Instytutu profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Profesiina pedahohika [Scientific Herald of the Institute of Vocational Education and Train-ing of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Vocational pedagogy],13, 130-139, [in Ukrainian].
- Strilets, O. I. (2019). Profesiina pidhotovka maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv mashynobudivnoi haluzi za dualnoiu formoiu zdobuttia osvity [Professional training of future skilled workers in the machine-building industry according to the dual form of education]. Naukovyi visnyk Instytutu profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Profesiina pedahohika [Scientific Herald of the Institute of Vocational Education and Training of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Vocational pedagogy], 18, 54-61, [in Ukrainian].
- Domina, I. O. (2021). Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak mekhanizm rozvytku sfery osvity v Ukraini v umovakh detsentralizatsii ta hlobalizatsii [Public-private partnership as a mechanism for the development of the sphere of education in Ukraine in conditions of decentralization and globalization]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne upravlinnia [Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: Public administration]. http://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/2021/2_2021/11.pdf , [in Ukrainian].
- Kruglov, V.V. (2018). Modeli derzhavno-pryvatnoho partnerstva [Models of Public-Private Partnership]. State and regions. Series: Public administration [Derzhava ta rehiony. Seriia: Derzhavne up-ravlinnia], 2 (62), 56-61. http://www.pa.stateandregions.zp.ua/archive/2_2018/12.pdf
- Rybnicek, R., Plakolm, J., & Lisa. (2020). Risks in Public-Private Partnerships: A Systematic Literature Review of Risk Factors, Their Impact and Risk Mitigation Strategies. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/15309576.2020.1741406 , [in English].
- Wang, N., & Ma, M. (2020). Public-private partnership as a tool for sustainable development – What literatures say? https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/sd.2127 , [in English].
- Levin, H. M. (1999). The Public-Private Nexus in Education. American Behavioral Scientist, 43(1), 124-137. DOI: 10.1177/00027649921955191, [in English].
- Patrinos, H. A., Barrera-Osorio, F., & Guáqueta, J. (2009). The role and impact of public-private partnerships in education. The World Bank, [in English].
- Maranto, R. (2005). A tale of two cities: School privatization in Philadelphia and Chester. American Journal of Education, 111(2), 151-190. DOI: 10.1086/426836, [in English].
- Maroy, C. (2009). Convergences and hybridization of educational policies around “post-bureaucratic” models of regulation. Compare, 39(1), 71-84. DOI: 10.1080/03057920801903472, [in English].
- Martens, K., Rusconi, A., & Leuze, K. (Eds.). (2007). New arenas of education governance: The im-pact of international organizations and markets on educational policymaking. Palgrave Macmillan, [in Eng-lish].