МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ФАХОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Анотація

Актуальність. Цифрова трансформація освіти у глобальному вимірі супроводжується активним упровадженням технологій штучного інтелекту, які переформатовують підходи до організації освітнього процесу, оцінювання результатів навчання та управління якістю освіти. Особливого значення ці процеси набувають у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, де зростає попит на адаптивні, персоналізовані та аналітично обґрунтовані освітні рішення. Водночас чинні підходи до використання штучного інтелекту в педагогічній практиці залишаються фрагментарними та недостатньо методологічно обґрунтованими. Спостерігається розрив між технологічними можливостями інтелектуальних систем та їхньою педагогічною інтеграцією, а також відсутність комплексних методологічних засад їх застосування у професійній діяльності педагогів.

Мета. Метою дослідження було теоретичне обґрунтування методологічних засад використання штучного інтелекту в професійній діяльності педагогів закладів професійної освіти та визначення їхньої ролі у трансформації освітнього процесу.

Методи. Дослідження проведено на основі теоретичного аналізу сучасних наукових джерел, узагальнення міжнародного досвіду впровадження інтелектуальних освітніх систем, системного підходу до моделювання освітніх процесів та елементів порівняльного аналізу. Для виявлення взаємозв'язків між педагогічними, технологічними та управлінськими компонентами було використано методи контент-аналізу наукових публікацій, структурно-функціонального аналізу освітніх систем, а також концептуального моделювання.

Результати. Встановлено, що інтеграція штучного інтелекту в професійну діяльність педагогів забезпечує перехід до освітнього менеджменту на основі даних, підвищує об'єктивність оцінювання та сприяє персоналізації навчання. Зокрема, застосування освітньої аналітики дає змогу виявляти ризики академічної неуспішності на ранніх етапах, тоді як використання адаптивних алгоритмів підвищує ефективність навчання. Можна зробити висновок, що впровадження інтелектуальних систем сприяє зростанню результативності навчальної діяльності та покращенню якості управлінських рішень в освіті. Виявлено взаємозв'язок між рівнем цифрової компетентності педагогів та ефективністю використання інтелектуальних інструментів, а також визначено роль трикомпонентної моделі (педагогічної, технологічної та кадрової) у забезпеченні їхнього дієвого застосування.

Висновки. Обґрунтовано, що використання штучного інтелекту в професійній діяльності педагогів виступає чинником трансформації освітнього середовища, сприяє підвищенню адаптивності навчання та формує підґрунтя для реалізації аналітично обґрунтованого управління освітою. Отримані результати розширюють теоретичні уявлення про цифровізацію професійної освіти та створюють передумови для розроблення практичних рекомендацій щодо впровадження інтелектуальних технологій у педагогічну практику.